Перше засідання

Підготовка конспектів уроків для 8 класу
Урок № 1

Урок-експедиція

Тема: Географічне положення Кіровоградської області.

         Геологічна будова, рельєф та корисні копалини.

Мета: Сформувати уяву учнів про особливості географічного положення      Кіровоградщини  та своєї місцевості на карті України, Європи; геологічну  будову,   рельєф та  корисні копалини.

 Розвивати навички роботи в групах із статистичними матеріалами та різними джерелами географічної інформації краєзнавчого значення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи навчання: частково-пошуковий, дослідницький.

Список літературних джерел:

             Б.М.Кузик, В.В.Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: В 2 т.- Д.: АРТ-ПРЕС, 2005.

             Т.Л.Андрієнко. Заповідні куточки Кіровоградської землі. – К.: Арктур-А, 1999.

             О.М. Маринич .Географічна енциклопедія України: В 3-х т.  Т. 2 .- К.: «Українська

             Радянська Енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 1990.

Обладнання: Фізичні карти України та Кіровоградської області, словники-довідники геологічних термінів маршрутні карти- завдання, «Кіровоградщина. Історія та сучасність центру України» І та ІІ томи,   супутникова фотографія села Аджамки та карта села, ілюстративні матеріали.

Структура уроку:

1.     Мотивація навчальної діяльності. Працює довідкове бюро.

2.     Актуалізація опорних знань.

3.     Вивчення нового матеріалу

-         робота в групах – працюють «маршрутні експедиції»;

-         звіти про результати досліджень.

4.     Підсумкове  узагальнення.

5.     Диференційоване домашнє завдання.

Очікувані результати:

           Учні зможуть:

-         давати оцінку географічного положення Кіровоградської області та свого села;

-         називати крайні точки та сусідське оточення області, району та села;

-         розміри території області, району, села;

-         аналізувати відповідність геологічної будови та рельєфу в межах області;

-         називати басейни та родовища корисних копалин в межах області;

-         робити висновки про значення Кіровоградщини у природно-ресурсному потенціалі України.

                                                      

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності                                                                              

              Вчитель:

                    В світі є краї багаті,

                    Та дорожчий той, де в хаті

                    Слухав ти пісні матусі,

                    Де живуть твої всі друзі,

                    Де спинався ти на ноги,

                    І куди тебе дороги

                    Знов ведуть, немов до Риму,

                    Де душа твоя незримо

                    Вже давно перебуває, -

                    Кращих бо країв немає ...

                    Для одних – то сиві гори,

                    Для онаких  - синє море,

                    А для нас, синів козацьких,

                    Спів степів Кіровоградських!

                   

Безумовно, ви здогадалися, нашу роботу ми присвятимо вивченню своєї рідної Кіровоградщини – «степової перлини» України, тих куточків планети, де все надзвичайно знайоме, рідне і близьке кожному з нас. Ми  оглянемося довкола і ще раз переконаємося, що рідна домівка, вулиця, село, район – це те, без чого не існує Батьківщина.

А щоб краще зрозуміти значення свого краю, звернемося до його історії.

Історична довідка:        

Тепер уже далекого 1939 року на карті України з‘явилася Кіровоградська область. Вона стала спадщиною південної Київщини та північної Херсонщини, східного Поділля та західної Катеринославщини, та ще й невеличкої частинки Полтавщини. Край став місцем, де виплавлялися славетні долі, нині відомі всьому світу. Досить згадати Івана Карпенка-Карого і Василя Сухомлинського, Юрія Яновського і Георгія Флоровського, Володимира Винниченка і Григорія Зінов‘єва, Марка Кропивницького і Юрія Олешу, ...

ІІ. Актуалізація опорних знань

Для того, щоб дізнатися якнайбільше про Кіровоградську область, згадаємо вже знайомий вам матеріал, який і допоможе нам в роботі.

-         За яким планом оцінюють географічне положення певної території?

-         Що таке «географічні координати»? В яких широтах та довготах простягається Україна?

-         Скільки геологічних ер та періодів пройшла у своєму розвитку Земля? Які сліди цього розвитку залишилися в центральній частині України?

-         Що таке «рельєф»? Які типи рельєфу переважають в центральній частині України?

-         Як класифікують корисні копалини за способом утворення та за господарським 

      використанням?

А тепер ці знання використаємо для оцінки географічного положення, особливостей геологічної будови, рельєфу та корисних копалин нашої області.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вивчення будь-якої території найдостовірніше, якщо його проводять безпосередньо на місцевості. Ми матимемо таку можливість при вивченні свого рідного села. А познайомитися з усією областю ми спробуємо відправившись сьогодні у заочну експедицію. І, оскільки, ми спробуємо одночасно досліджувати всю територію, то створимо в класі 3 групи. Кожна отримає маршрутний лист-завдання. Через 10 хвилин     ви проінформуєте інші групи про результати ваших досліджень.

Розпочнемо ж нашу експедицію спільним засіданням груп, на якому ми маємо визначити особливості географічного положення області, Кіровоградського району та села Аджамки.

Маршрутний лист №1

1.     Визначіть положення Кіровоградської області та свого села на карті Європи та України.

2.     Знайдіть на карті та запишіть крайні точки області

3.     Яку протяжність має область з заходу на схід, з півночі на південь. Якою є ця відстань від нашого населеного пункту?

4.     З якими областями межує Кіровоградщина? З якими районами межує Кіровоградський район?

5.     Оцініть положення області щодо водних об‘єктів.

6.     Зробіть висновок про значення географічного положення області, району та свого села.

(Учні працюють з картами України та Кіровоградської області. Відповідають на питання, які записані на першому маршрутному листі  та наносять крайні точки, сусідні області, географічний центр України на картосхеми Кіровоградської області)

Очікувана інформація:

Кіровоградська область займає площу 24,6 тис кв. км. Це -4,07%  території України або 11-е місце. Розташована Кіровоградщина в центральній частині України, у межиріччі Дніпра та Південного Бугу. На півночі межує з Черкаською, на північному-сході – з Полтавською, на сході й південному сході – з Дніпропетровською, на півдні – з Миколаївською, на південному заході – з Одеською, на заході – з Вінницькою областями.      В Добровеличківському районі за 105 км на захід від обласного центру розташований географічний центр України – смт Добровеличківка (48 21‘ пн ш та 31 10‘ сх д). Протяжність області зі сходу на захід – понад 300 км, а з півночі на південь – майже  150 км. Крайні точки Кіровоградщини розташовані поблизу таких населених пунктів:

північна – смт Власівка, південна – с.Юр‘ївка Веселівської сільської ради Бобринецького району, західна – с.Котовка Гайворонського району, східна – с.Куцеволівка Онуфрієвського району. Відстань від Кіровограда до Києва залізницею – 392 км, шосейними дорогами – 317 км. Сприятливими факторами географічного розташування області є безпосереднє сусідство з розвинутим в промисловому відношенні Придніпров‘ям, наявність густої мережі транзитних залізниць та автомагістралей,газопроводів та нафтопроводів, вихід до Дніпра. Кіровоградщина лежить в межах двох природних зон – лісостепової та степової.Агрокліматичні та агрогрунтові умови сприятливі для розвитку сільського господарства.

Кіровоградський район розташований в центральній частині області і є приміським районом обласного міста Кіровограда. Межує на північному сході із Знам‘янським, на півночі – з Олександрівським, на північному заході – з Новомиргородським,  на півдні – з Компаніївським, на сході – з Новгородківським районами. Крайні точки району: північна -     с. Оситняжка, південна – с.Федорівка,  західна – с.Олено-Косогорівка, східна – с.Медерово. Загальна площа району – 1,6 тис кв км.

Наше село знаходиться в східній частині району на відстані 27 км від обласного центру. (Див.супутникрву фотографію села)

Підсумок роботи:                                

 Поглянь на карту України,

 Там в центрі видна із даля

 Багата, щедра, моя рідна

 Кіровоградщини земля!

        

 Що в центрі України – правда щира,

 Добровеличківка це підтвердила.

 Стоїть поважно камінь при дорозі

 Серед степів у верболозі.

Проїдеш з заходу на схід –

Залишиш в триста кілометрів слід.

А з Власівки до Юр‘ївки пройдеш,

То в половину менше ти знайдеш.          

                                                                            

Черкащина – північний наш сусід,

А Полтавщина та Дніпропетровщина – на схід.

 Одеська й Миколаївська до моря простяглися,

  А гайворонці з вінничанами зустрілися.

 На сході області  Дніпро тече

І виручає нас його «плече».

Немов артерії від серця, водоводи

Несуть з Дніпра на правий берег води.

До моря з області далеко.

Вона – «перлина степова».

Їй ніжну і хвилясту пісню

Зелене море заспіва.

На придніпровських сивих кручах

Та на долинах річкових

Лежить і мріє наша область,

Чекає подвигів нових.

А тепер до роботи приступають експедиції.

І експедиція дослідить особливості геологічної будови.

Маршрутний лист №1

1.     Робота з картами атласу.

За геологічною картою визначіть:

- які тектонічні структури лежать в основі території Кіровоградської області;

- породи якого віку найпоширеніші на території області;

- які породи приурочені до основних тектонічних структур.

2.     Перегляньте фотографії відслонень. Проаналізуйте характер їх залягання. Як пояснити таку будову?

3.     Що ви спостерігали у відслоненнях та піщаному кар‘єрі на території нашого села?

4.     Використайте джерела додаткової інформації ( Борис Кузик, Василь Білошапка    «Кіровоградщина. Історія та сучасність центру України», І том,  ст. 14;  М.Бажан  «Географічна енциклопедія України» ІІ том)  та підготуйте дані про потужність  осадкових відкладів, будову кристалічного фундаменту.

4.     Поясніть геологічні терміни: «денудаційна поверхня».

                                                        «процеси вивітрювання»

                                                        «лесові породи»

                                                        «алювій»

5.     Зробіть висновок про унакальність та господарське значення геологічних відкладів.

Очікувана інформація:

У геоструктурному відношенні Кіровоградська область лежить у межах центральної частини Українського кристалічного щита – Кіровоградського тектонічного блоку і Білоцерківсько-Одеського тектонічного блоку. Кристалічний фундамент утворений протерозойськими метаморфізованими породами (гранітами, гнейсами, сланцями), зібраними в лінійні складки, та їхніми продуктами вивітрювання. Відслонюються ці породи лише в річкових долинах. Осадочний чохол потужністю від кількох до 150 м

залягає на денудаційній поверхні фундаменту. На всій території в його будові беруть участь кайнозойські, лише на крайньому північному заході – також мезозойські відклади. Палеоген представлений пісками, бурим вугіллям, глинами, мергелями, неоген – піщано-глинистими відкладами полтавської і балтської свит. Повсюдно поширені нижньо антропогенові червоно-бурі глини. Антропогенові відклади на плато представлені лесами, у річкових долинах – давнім і сучасним алювієм.

Кіровоградський район розмістився нга потужному шарі порід докембрійського походження, вкритий товщами осадкових порід від 5 до 50 метрів. Виходи кристалічних порід зустрічаються в долинах річок, на схилах балок та ярів. На території нашого села на південній його околиці є унікальна геологічна пам‘ятка – значний вихід докембрійських порід на поверхню в долині р.Аджамки.

ІІ експедиція дослідить особливості рельєфу.

Маршрутний лист №2

1.     Робота з атласами:

-         визначіть положення області щодо крупних одиниць рельєфу;

-         оцініть абсолютні висоти в різних частинах області, знайдіть точку з максимальною та мінімальною висотами;

-         чим пояснити наявність балкового рельєфу, покажіть його на карті;

-         чи спостерігається вплив річок на формування рельєфу області.

2.     Перегляньте фотографії різних куточків Кіровоградщини. Що ви можете сказати     

      про особливості рельєфу?

3.     Які особливі риси має рельєф Кіровоградського району та нашого села?

4.     Поясніть географічні терміни: «абсолютна висота»

                                                          «відносна висота»

                                                          «карстові форми рельєфу»

                                                          «акумуляція»

5.Зробіть висновок про  особливості та значення рельєфу Кіровоградщини, свого 

   району та села.

Очікувана інформація:

Область лежить в межах Придніпровської височини. Поверхня її – хвиляста рівнина заввишки 150-250 м (найвища точка – 269 м – у верхів‘ї  р.Чорний Ташлик, мінімальна- 39 м – у заплаві Інгулу). Характерне чергування вододільних плато з глибоко врізаними долинами річок. Розвинута яружно-балкова сітка. Найбільше розчленована північно-східна частина області (Дніпровсько-Інгулецьке межиріччя), де густота ярів і балок досягає 1км на 1 кв км. У цій частині області поширені також водно-льодовикові форми рельєфу у вигляді прохідних долин. Льодовик вкривав північну частину Кіровоградщини, його південна межа проходила приблизно по лінії Верхівка (Черкаська область) – Бірки – Омельгород – Триліси – Федорівка – Іванівці – Федірки – Янів – Миронівка – Талова Балка – Іванівка – Лозуватка (Онуфріївський район). Річкові долини та балки добре вироблені. У місцях , де на поверхню виходять кристалічні породи Українського щита, вони мають скельні круті схили, спостерігається чергування розширених ділянок (2-3 км) та вузьких каньйоно- подібних. У річищах трапляються перекати і пороги.

На території Кіровоградського району розміщена хвиляста лесова рівнина. Найвища точка над рівнем моря – могила  Шрейтилева (217 м). Вона знаходиться на північний захід від с.Федорівки.

Село Аджамка лежить в долині р.Аджамки та р.Чорної на висотах 150-160 м над рівнем моря.

ІІІ експедиція дослідить мінерально-сировинну базу

Маршрутний лист № 3

1.     Робота з атласами:

- які види корисних копалин поширені по території Кіровоградщини;

                   - в якій частині переважають осадкові, які,  чому;

        - де розміщені  рудні, які, чому;

        - родовища яких корисних копалин розробляються в нашому районі.

  2.    Проаналізуйте таблицю «Мінерально-сировинна база Кіровоградщини».   

         Визначіть кількість родовищ по окремих видах корисних копалин, що

         розробляються на сьогоднішній день, їх балансові запаси та об‘єми видобутку.

3       Уточніть місце нашого району у загальному видобутку мінеральної сировини.

4       Поясніть терміни: «консервування родовиш», «стратегічна сировина»

                                      «експорт»,  «перспективні родовища»

Очікувана інформація:

Надра Кіровоградщини багаті на корисні копалини. Тут залягають значні поклади бурого вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну), ровідано понад 30 родовищ. Є родовища горючих сланців (Бовтиське родовище), торфу. На сході області – поклади залізної руди, в тому числі залізистих кварцитів (Криворізький залізорудний басейн), на Побужжі – нікелево-хромові руди, а також графіт (Заваллівське родовище).Є золотоносні породи. Поширені різні будівельні матеріали (сірий і рожевий граніт, габро, лабрадорит, кварцит, мергель, вогнетривкі й цегельно-черепичні глини, каолін, пісковики, будівельні і склянні піски тощо), трепел, амфіболіти.

В межах Кіровоградського району утворилися великі родовища вторинного каоліну, урану, граніту, золотої руди та інших рідкісних металів. Вторинний каолін видобувається з 1930 року. Гранітні блоки та пиляні плити Крупського родовища користуються великим попитом не тільки на території України, а й за кордоном. Крім них на території району залягають крейда, вогнетривкі глини, будівельні піски.

(Після виконання поставлених завдань члени експедицій звітуються про результати досліджень. Інші учні заповнюють почуті дані у свої  картки)             

ІУ. Підсумкове узагальнення.

             Перегляньте ще раз виконані вами завдання.

             Скажіть: чи можемо ми сьогодні з гордістю запевнити, що зручне розташування та природні ресурси – це та основа для Кіровоградщини, яка сприятиме швидкому піднесенню її економічного процвітання? Доведіть свою думку.

     Вчитель підводить підсумок.

Багаті матеріали до нашої теми зібрані в обласному краєзнавчому музеї. Його виставки та експозиції  узагальнюють роботи видатних вчених-краєзнавців, містять колекції унікальних знахідок геологів, палеонтологів, грунтознавців, біологів, зоологів, ...

Ми обов‘язково познайомимося з ними і тоді ви ще раз переконаєтеся в особливості, неповторності та значних багатствах нашої рідної Кіровоградщини.

             У світі є краї багаті                                                                                             

              Природою щедро наділені.

              Та землі Кіровоградщини

              Також ресурсами не обділені.

              І з гордістю ми говоримо,

             А в серці надію плекаємо,

             Що будем найкращою областю

             В слов‘янському щедрому краї.

У. Домашнє завдання.

 - Підготувати повідомлення за заповненими на уроці схемами.

 - Відшукати в матеріалах періодики інформацію, що доповнить вивчену на уроці тему.

 - Систематизувати у вигляді опорної схеми матеріали про положення, рельєф та корисні

   копалини свого села.

Урок №2

Урок - презентація

Тема : Кліматичні та гідрологічні умови Кіровоградської області.

Мета: узагальнювати і систематизувати знання учнів про погоду; ознайомити з головними чинниками, що зумовлюють зміни клімату на Україні та Кіровоградській області;  вчити встановлювати причинно-наслідкові зв‘язки та  проектувати перспективні зміни в результаті глобальної зміни клімату; виховувати пізнавальний інтерес до місцевих ознак погоди.

Пов‘язати залежність зволоження і наявність внутрішніх вод. Розкрити їх  особливості у вигляді комп‘ютерної презентації.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи навчання:частково-пошуковий, дослідницький з використанням комп‘ютера.

Список літературних джерел:

           П.Г.Шищенко, Н.В.Муніч. Фізична географія України: Підр. Для 8 кл.- К.: Зодіак-ЕКО, 2005.

           Б.М.Кузик, В.В.Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України:  В 2 т.- Д.: АРТ-ПРЕС, 2005.

           Ю.М. Матівос. Течуть річки: гідроніміка Кіровоградського краю: газета 

           «Кіровоградська правда»    № 44 (20052) від 16.04.1998 р.

Обладнання: Карти «Клімат України»,  «Клімат Кіровоградської області», «Фізична карта України», комп‘ютерна презентація «Річки Кіровоградщини», картосхеми Кіровоградської області.

Структура уроку:

1.     Організаційний момент. Оголошення теми і мети.

2.     Мотивація  навчальної діяльності.

3.     Актуалізація опорних знань. Робота «Гідрометеоцентру».

4.     Вивчення нового матеріалу:

-         спільна «нарада метеорологів»;

-         працюють «секції метеорологів»;

-         презентації виконаної роботи;

-         хвилинка відпочинку (релаксація);

-         осмислення одержаних знань);

-         комп‘ютерна презентація «Річки області»;

-         підсумок роботи.

5.     Підсумок уроку. Коментоване виставлення оцінок.

6.     Диференційоване домашнє завдання.

Очікувані результати:

Учні зможуть пояснити:

-         як розподіляються температура повітря, опади та вітри по території області;

-         розкрити причини і наслідки такого розподілу;

-         передбачати зміни клімату, використовуючи місцеві прикмети;

-         застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;

-         пов‘язати залежність кліматичних умов та внутріщніх вод;

-         сформувати почуття особистої відповідальності за долю річок краю.

Хід уроку

І. Організаційний момент

  Оголошення теми й мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

  Якщо зимою сніг січе,                           

  Улітку сонечко пече,                            

  Весною скрізь все оживає,                   

  А восени відпочиває,                            

  Наводить це на думку нас –                

  Погода в нас – ну просто клас.                 

  А щоб детальніше узнати –                   

  Слід добре зараз працювати.              

                                                                                  Рясні дощі – в річках вода,

                                                                                  Озера повняться водою...

                                                                     І так нам хочеться з тобою

                                                                     В красу природи потонути,

                                                                     Зайти у тихі верболози,

                                                                               Відчути трепет джерельця

                                                                     І річку-стрічку без кінця.

Подивіться на карту України та нашої області, вони вкриті густою сіткою річок та озер, водосховищ та боліт. Їх кількість та багатство прямопропорційно залежать від кліматичних умов території. Тож почнемо нашу роботу з вивчення особливостей саме клімату. Пропоную вам ділову гру «Гідрометеоценр».

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Щоб змогли працівники «Гідрометеоцентру» правильно дати характеристику клімату та передбачити погоду на найближчий період, необхідно згадати головні елементи клімату та чинники, від яких він залежить.

- Назвіть елементи погоди. Дайте їх визначення.

- Чим відрізняються поняття «погода» і «клімат»?

- Які метеоприлади дозволяють спостерігати за станом атмосфери?

- Чи можна без спеціальних приладів передбачати зміни в природі?

- Назвіть кліматичні чинники, що визначають погоду певної території.

- Як прослідковується залежність між кліматом та станом поверхневих вод?

             ІV. Вивчення нового матеріалу

(На протязі останнього місяця кожен учень вів календар погоди для своєї місцевості.

Останні два дні дані про стан погоди занотовувалися кожні три години).

Тепер ми опрацюємо зібрані дані і зробимо висновок про особливості клімату  та чинники, які його визначають.

Нарада метеорологів - робота з кліматичною картою області:

-         В якому кліматичному поясі лежить наша область?

-         Назвіть середні зимові та літні температури. Що впливає на температурний режим у відповідні пори року?

(Учні моделюють на настінній карті та своїх картосхемах систему літніх та зимових температур, напрямів вітрів)

-         Яка кількість опадів випадає на території Кіровоградщини? Чи випадання їх рівномірне?

-         Пов‘яжіть свою відповідь з проходженням через нашу область вісі Воєйкова.(нанести її на картосхеми)

-         Чим особливий клімат кожної з пір року в нашій області.

Очікувана інформація:

Клімат Кіровоградської області помірно-континентальний. Територією області з південного заходу на північний схід проходить смуга високого атмосферного тиску (вісь Воєйкова), на півночі від якої переважають вологі повітряні маси, що їх приносять західні вітри з Атлантичного океану, на півдні – континентальні повітряні маси.

Зима м‘яка, з частими відлигами. Літо тепле, сухе. Середньорічна температура повітря в області становить 7,7-8,4 градусів тепла. Найхолоднішими були 1985 та 1987 роки з середньою температурою повітря 5,6- 6,4 градусів, а найтеплішими 1967, 1975 та 1989 – 9,6 – 10,3 градусів.

Найхолодніший місяць року – січень (5-6 градусів). Абсолютна мінімальна температура повітря відмічалася у 1935 році і становила 34-35 градусів морозу.

Найтепліший місяць року – липень, коли середньомісячна температура повітря досягає +21 +22 градуси. Абсолютний максимум зареєстрований у 1909 та 1929 роках і складав +40 градусів.

Річна амплітуда коливання температури повітря сягає 70-75 градусів. Безморозний період – 170 днів. Середньорічна кількість опадів становить – 499- 582 мм. Максимальна їх кількість випадає у теплий період року ( близько 70%). Сніговий покрив установлюється у третій декаді листопада, а сходить у другій декаді березня. Найбільшої висоти сніговий покрив досягає в третій декаді січня (8- 14 см). Максимальна висота снігового покриву в полі сягала 51 см. Максимальне промерзання грунту – 98- 144 см.

На територіїобласті переважають північно-східні та північно-західні вітри, у травні – східні.         Середня дата переходу середньодобової температури повітря через 0 навесні – 13-18 березня, восени – 25-29 листопада; через +15 градусів 16- 17 травня, а восени -           14-18 вересня.

Працюють секції  метеорологів (робота в малих групах):

( учні опрацьовують дані власних спостережень)

І група – дані температурного режиму:

           - Накресліть графік зміни температури повітря протягом місяця.

           - Визначіть середні добові температури останніх двох днів та їх амплітуду.

           - Зробіть висновок про особливості температурного режиму.

ІІ група – дані про види та кількість опадів:

-         Намалюйте стовпчикову діаграму кількості дощових та бездощових днів.

-         Накресліть графік випадання (по днях) та кількості опадів.

-         Зробіть виснок про закономірності випадання опадів за період спостережень.

ІІІ група – дані про напрями вітрів:

-         Намалюйте розу вітрів за даними своїх спостережень.

-         Накресліть графік зміни сили вітру за період спостережень.

-         Зробіть висновок про напрям та силу переважаючих вітрів.

ІV група – дані про атмосферний тиск:

-         Накресліть графік зміни атмосферного тиску протягом періоду спостереження.

-         Визначіть тенденції зміни тиску протягом останніх двох днів. Зробіть висновок.

-         Зробіть висновок про вплив атмосферного тиску на погоду.

Презентації виконаної роботи.

Хвилинка відпочинку між презентаціями груп

Коли метеорологи відпочивають, вони продовжують говорити про погоду.

Пропоную вам розслабитися і згадати:

-         Місцеві прикмети зміни погоди.

-         Прислів‘я про погоду.

-         Загадати загадку про погоду.

Осмислення знань:

Поміркуйте: А чи змінюється погода в часі?

                     Що є головними причинами цієї зміни?

                      Яким, на вашу думку, може стати клімат Кіровоградщини через кілька   десятків років?

Презентація внутрішніх вод області.

А чи вплине така зміна на внутрішні води області?

Тому другою частиною нашої роботи на уроці буде вивчення поверхневих вод.

Погляньте на схему і спробуйте пояснити їх залежність від клімату та інших компонентів природи. Що при цьому є визначальним?

Життя всіх водних об‘єктів прекрасне й неповторне. Кожен з них має свою історію, характер, обличчя. Та перед нашою подорожжю згадаємо базові поняття.

-         Що таке річка (озеро, болото, льодовик, підземні води)?

-         Що таке басейн річки?

-         Що таке «річкова система»?

-         Назвіть і покажіть елементи річкової системи?

-         Які за походженням є озера? А за живленням?

На території нашої області протікає 438 річок загальною довжиною 5558 км, у тому числі довжиною понад 10 км -  120, понад 25 км – 45.  Всі річки належать до басейнів Дніпра та Південного Бугу. Річки рівнинного типу з широкими долинами, ставками та водосховищами.

Комп‘ютерна презентація

(види річок з коментування учнів):

   ДНІПРО.

 На південних схилах Валдайської височини на висоті близько 300 м біля села Клецове Смоленської області з невеличкого лісового болота – Аксенінський мох – і починається Дніпро. Загальна його довжина – 2201 км, в межах України – 981 км , а в межах нашої області - 50  км.    Його основні притоки – Цибульник та Інгулець. А ще на Дніпрі в межах Кіровоградщини розташована частина Кременчуцького та Дніпродзержинського  водосховищ..

  ПІВДЕННИЙ БУГ

Бере річка початок із маленького джерельця на Хмельниччині й протікає територією п‘яти областей, перетинаючи лісостепову й степову природні зони. Його довжина             792 км. Захоплені величчю ріки, наші предки назвали її Богом. У ХІХ столітті це була найчистіша річка Європи.У ній водилося 20 видів риб. Однак,  у наш час,  вона забруднена технічними викидами , що призвело до зменшення рибних запасів і, навіть, до зникнення деяких її видів. Південний Буг є найкращим місцем відпочинку.

   ТЯСМИН

Протікає по територіях Черкаської та Кіровоградської областей. Належить до басейну Дніпра. Довжина – 161 км, площа басейну – 4540 кв км. Багато сторінок Визвольної війниукраїнського народу 1648 – 1654 рр. пов‘язано з Тясмином. Був він і кордоном між Польщею та Росією. Після будівництва Кременчуцького водосховища його « вкоротили», порушили водний баланс , пошкодили довкілля.

                        СИНЮХА

Є притокою Південного Бугу. Довжина річки – 111км. Площа водозабору- 16725 кв км. Річний стік – 28,5 м/сек. Утворюється злиттям річок Велика Вись і Тікич.  Це одна з найчистіших річок нашого краю.

                         ЯТРАНЬ

В‘ється Ятрань землями Черкащини, де починається біля Томашівки Уманського району, та Кіровоградщини. Вона –права притока Синюхи.Береги лісисті, між деревами багато маків, які немов горять, палають на фоні зелених гаїв. Довжина її – 104 км, площа басейну – 2170 кв км.

                     ІНГУЛЕЦЬ

Витоки її знаходяться біля села Топила Трепівської сільської ради. Є притокою Дніпра.

Є найдовшою річкою Кіровоградської області (170 км)  та займає п‘яте місце за довжиною серед річок України ( 550 км).

                                ІНГУЛ

Є лівою притокою Південного Бугу. На узліссі невеликої діброви біля села Родниківки Новомиргородського району з правого берега ставу стоїть табличка «Ріка Інгул (витік). Довжина ріки – 354 км, в тому числі по території Кіровоградської області – 175 км.).

                   ГРОМОКЛІЯ

Відноситься до великих річок, бо має довжину 102 км. Починається в с.Іванівці Бобринецького району, впадає в Інгул на території Миколаївської області. Річка рівнинна та в окремих місцях має кам‘яні пороги., шумить, гуркоче між гранітними валунами.

Звідси і назва – Громоклія.

 Немає на Кіровоградщині жодної річки, на якій не був би споруджений ставок чи водосховище. Так лише на річці Аджамці створена система ставків рибтресту, що об‘єднує 12 водних дзеркал різної площі. А у Новомиргородському районі їх 88 і займають площу 754 га.

                      ЧОРНЕ ОЗЕРО

Його розташування в Чорному лісі Знам‘янського району досить цікаве та загадкове, пов‘язане з легендами та важливими науковими дослідженнями. Довгий час вважали його бездонним, оскільки має безпосередній зв‘язок з підземними водами, дно рихле. Багато рідкісних реліктових рослин та риб. За легендою, з нього підземною річкою татари переправляли золото на південь.

Підсумкове слово вчителя.          

Ось такі цікаві, важливі та прекрасні поверхневі води Кіровоградщини.

Проте діяльність людини вносить в розмірений, віками створений стиль життя великі та небажані зміни. Міліють річки. Заростають очеретами. Або просто зникають.

Як зберегти їх первинну красу? Як поліпшити  екологічний стан? Ці питання залишаться відкритими і після закінчення нашого уроку. Вони повинні завжди турбувати вас, не залишати байдужими ні на хвилину.

Звучить пісня  композитора та автора слів А.Максименка «Річечко Аджамко, край свій збережи!»

V. Підсумки уроку. Коментування оцінок.

Кіровоградщина багата різними видами поверхневих вод. А як прослідковується  їх залежність від кліматичних умов?

VI. Домашнє завдання

-         давати оцінку кліматичним умовам Кіровоградської області, свого населеного пункту;  коротко характеризувати поверхневі води;

-         розкрити особливості життя і роботи річок Кіровоградщини, показавши залежність від кліматичних умов;

-         підготувати повідомлення про поверхневі води своєї місцевості;

охарактеризувати річку Аджамку за типовим планом.

(рекомендована література:

- Географічна енциклопедія України: У 3 т. – К.: Укр. Енцикл. ім. М.П. Бажана,  1989-1993.

- Кіровоградська правда, обл.газета, № 99 від 05 вересня 2002 року

- Кіровоградська правда, обл.газета , № 44 від 16 квітня 1998 року)